Наукове пояснення сновидінь
Сновидіння — це природна частина роботи мозку під час сну, найактивніше вони виникають у REM-фазі, коли мозок працює майже так само активно, як і під час неспання.
Науковці розглядають сни як результат активної роботи мозку над інформацією, емоціями, пам’яттю та нервовими зв’язками.
Активність мозку під час REM-сну
У фазі REM:
- активуються емоційні центри — амигдала, гіпокамп;
- знижується активність префронтальної кори (центру логіки та контролю);
- мозок створює потужні нейронні імпульси;
- з’являються швидкі рухи очей — знак активної обробки інформації.
Через слабку активність логічних центрів сни часто виглядають нелогічними, сюрреалістичними або хаотичними.
Гіпотеза активації та синтезу (Hobson & McCarley)
Одна з найвідоміших наукових моделей пояснює сни так:
- Під час REM мозковий стовбур генерує електричні імпульси.
- Мозок намагається «пояснити» ці імпульси, використовуючи фрагменти пам’яті, емоцій, образів.
- У результаті утворюється сюжет сновидіння.
Тобто сни — це спроба мозку створити логічну історію з випадкових сигналів.
Сновидіння як консолідація пам’яті
Сучасні дослідження показують: сни — частина процесу формування довготривалої пам’яті.
У снах мозок:
- структурує інформацію, отриману вдень;
- переносить важливі дані з короткочасної пам’яті у довготривалу;
- позбавляється непотрібного;
- «переграє» важливі ситуації.
Саме тому студенти, які добре сплять, краще засвоюють матеріал, а спортсмени — рухові навички.
Емоційна регуляція під час сновидінь
Під час REM-фази активні центри емоційного досвіду, але організм фізично заблокований.
Це дає змогу мозку:
- «переварювати» стресові події дня;
- знижувати силу негативних емоцій;
- обробляти травматичний досвід у безпечних умовах.
Тому сни часто пов’язані з емоціями, а при тривалому стресі — стають яскравішими або тривожними.
Теорія симуляції загроз (Revonsuo)
Згідно з цією еволюційною теорією:
- сни є тренуванням поведінки в небезпечних ситуаціях;
- мозок моделює загрози, щоб людина була готова реагувати в реальності.
Це пояснює, чому в снах часто присутні переслідування, втечі, боротьба — типові «еволюційні» сценарії.
Сновидіння як спосіб підтримки нейронних зв’язків
Дослідники стверджують, що під час сну мозок:
- «очищує» зайві синапси (синаптичний гомеостаз);
- зміцнює потрібні зв’язки;
- тестує нервові схеми через символьні сюжети сновидінь.
Це своєрідне технічне обслуговування мозку.
Чому сни бувають дивними?
Причини сюрреалістичних образів:
- штучне поєднання пам’яті та емоцій;
- низька активність зон логіки;
- від’єднання сенсорних сигналів від реальності;
- вільні асоціації та переосмислення досвіду.
Тому уві сні людина може бачити людей, яких давно не згадувала, місця з минулого чи фантастичні сцени.
Чому ми не завжди пам’ятаємо сни
Забування снів — нормальне явище.
Причини:
- знижена робота гіпокампу під час REM;
- відсутність зовнішніх сенсорних «якорів»;
- швидкий перехід до інших фаз;
- стрес або нестача REM-сну.
Тільки яскраві або емоційно насичені сни переходять у свідоме запам’ятовування.
Чому кошмари сняться частіше у стресові періоди
Науковці довели, що:
- хронічна тривога активує мигдалину;
- емоційні центри мозку працюють активніше;
- REM-фаза стає більш інтенсивною.
Так мозок намагається опрацювати негативні емоції, хоча суб’єктивно це відчувається як неприємні сни.
Чому діти бачать більше снів?
У дітей REM-фаза займає до 50% усього сну, тоді як у дорослих — 20–25%.
Це пов’язано з тим, що дитячий мозок швидше розвивається, і йому потрібно більше «тренувань», асоціацій та емоційної обробки.
Для чого нам сни
Наука поки не має однієї ідеальної відповіді, але більшість сучасних досліджень сходяться на тому, що сновидіння — це:
✅ обробка емоцій та зниження стресу
✅ консолідація пам’яті та навчання
✅ створення нових асоціативних зв’язків
✅ еволюційне тренування поведінки
✅ підтримка здорових нейронних мереж
Тобто сни — це важливий біологічний інструмент мозку для підтримки психічного та когнітивного здоров’я.