Сновидіння — це природна частина роботи мозку під час сну, найактивніше вони виникають у REM-фазі, коли мозок працює майже так само активно, як і під час неспання.
Науковці розглядають сни як результат активної роботи мозку над інформацією, емоціями, пам’яттю та нервовими зв’язками.

Активність мозку під час REM-сну

У фазі REM:

• активуються емоційні центри — амигдала, гіпокамп;
• знижується активність префронтальної кори (центру логіки та контролю);
• мозок створює потужні нейронні імпульси;
• з’являються швидкі рухи очей — знак активної обробки інформації.

Через слабку активність логічних центрів сни часто виглядають нелогічними, сюрреалістичними або хаотичними.

Гіпотеза активації та синтезу (Hobson & McCarley)

Одна з найвідоміших наукових моделей пояснює сни так:

1. Під час REM мозковий стовбур генерує електричні імпульси.
2. Мозок намагається «пояснити» ці імпульси, використовуючи фрагменти пам’яті, емоцій, образів.
3. У результаті утворюється сюжет сновидіння.

Тобто сни — це спроба мозку створити логічну історію з випадкових сигналів.

Сновидіння як консолідація пам’яті

Сучасні дослідження показують: сни — частина процесу формування довготривалої пам’яті.

У снах мозок:

• структурує інформацію, отриману вдень;
• переносить важливі дані з короткочасної пам’яті у довготривалу;
• позбавляється непотрібного;
• «переграє» важливі ситуації.

Саме тому студенти, які добре сплять, краще засвоюють матеріал, а спортсмени — рухові навички.

Емоційна регуляція під час сновидінь

Під час REM-фази активні центри емоційного досвіду, але організм фізично заблокований.
Це дає змогу мозку:

• «переварювати» стресові події дня;
• знижувати силу негативних емоцій;
• обробляти травматичний досвід у безпечних умовах.

Тому сни часто пов’язані з емоціями, а при тривалому стресі — стають яскравішими або тривожними.

Теорія симуляції загроз (Revonsuo)

Згідно з цією еволюційною теорією:

• сни є тренуванням поведінки в небезпечних ситуаціях;
• мозок моделює загрози, щоб людина була готова реагувати в реальності.

Це пояснює, чому в снах часто присутні переслідування, втечі, боротьба — типові «еволюційні» сценарії.

Сновидіння як спосіб підтримки нейронних зв’язків

Дослідники стверджують, що під час сну мозок:

• «очищує» зайві синапси (синаптичний гомеостаз);
• зміцнює потрібні зв’язки;
• тестує нервові схеми через символьні сюжети сновидінь.

Це своєрідне технічне обслуговування мозку.

Чому сни бувають дивними?

Причини сюрреалістичних образів:

• штучне поєднання пам’яті та емоцій;
• низька активність зон логіки;
• від’єднання сенсорних сигналів від реальності;
• вільні асоціації та переосмислення досвіду.

Тому уві сні людина може бачити людей, яких давно не згадувала, місця з минулого чи фантастичні сцени.

Чому ми не завжди пам’ятаємо сни

Забування снів — нормальне явище.
Причини:

• знижена робота гіпокампу під час REM;
• відсутність зовнішніх сенсорних «якорів»;
• швидкий перехід до інших фаз;
• стрес або нестача REM-сну.

Тільки яскраві або емоційно насичені сни переходять у свідоме запам’ятовування.

Чому кошмари сняться частіше у стресові періоди

Науковці довели, що:

• хронічна тривога активує мигдалину;
• емоційні центри мозку працюють активніше;
• REM-фаза стає більш інтенсивною.

Так мозок намагається опрацювати негативні емоції, хоча суб’єктивно це відчувається як неприємні сни.

Чому діти бачать більше снів?

У дітей REM-фаза займає до 50% усього сну, тоді як у дорослих — 20–25%.
Це пов’язано з тим, що дитячий мозок швидше розвивається, і йому потрібно більше «тренувань», асоціацій та емоційної обробки.

Для чого нам сни

Наука поки не має однієї ідеальної відповіді, але більшість сучасних досліджень сходяться на тому, що сновидіння — це:

✅ обробка емоцій та зниження стресу
✅ консолідація пам’яті та навчання
✅ створення нових асоціативних зв’язків
✅ еволюційне тренування поведінки
✅ підтримка здорових нейронних мереж

Тобто сни — це важливий біологічний інструмент мозку для підтримки психічного та когнітивного здоров’я.